Сухомлинський Василь Олександрович. 2021

Sorry, this entry is only available in Ukrainian and Русский. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Портрет всесвітньовідомого педагога  Василя Олександровича Сухомлинського розкриває внутрішні устремління портретованого. Глибокий вдумливий погляд із іскорками гумору спрямований вгору, здавалось би, в ту лише педагогу зрозумілу царину ідей, звідки він виносить наснагу і безмежну любовь до знань, до дітей, до самого життя. Чесний, відкритий, натхненний своєю справою житття Василь Александрович став зразком для наслідування багатьох  поколінь педагогів. Портрет промовисто розкриває подвиг звичайної людини, яка мала особливий талант своє серце віддати дітям.

Із спадщини Василя Олександровича:

“Життя переконує, що вихованець — дзеркало вихователя. Мистецтво й майстерність виховання полягають у тому, щоб уміти бачити себе в образі вихованця, в тій істоті, що мислить, відчуває, переживає, істоті, яку ми творимо з маленької дитини. Якщо ми говоримо: школа виховує знаннями, то ця виховна сила знань криється насамперед в особі вчителя.

Ставлення наших вихованців до знань, які набуваються в школі, величезною мірою залежить від того, як вихованці ставляться до вчителя. У закоханого у свій предмет педагога учні теж проймаються почуттям любові до знань, науки, книги. Слово вчителя несе в собі не тільки смисл, зміст предмета, але й емоційний відтінок думки; емоції, почуття пробуджуються в учнів лише за тієї умови, коли перед учнями людина, палко закохана в науку.

На елементарні знання, які даються учням на уроці, я дивлюсь, як на зернятко, з якого виростає могутня поросль думки, даючи багатий урожай — жадобу пізнання, прагнення бути розумнішим, розвинутішим, духовно багатшим.

Якщо цього врожаю немає, навчання перетворюється в зубріння, урок  — у перевірку визубреного, учень — у слухняний механізм, який заучує знання. Я вважаю, що педагог стає світочем знань — і через це вихователем — за умови, якщо вихованцеві хочеться знати незрівнянно більше, ніж він узнав на уроці, і це бажання стає одним з головних стимулів, що спонукають вихованця до навчання, до оволодіння знаннями”.

За матеріалами https://osvitoria.media/