Автор зображає Весну в образі прекрасної стрункої, ніжної дівчини. Вона зображена в русі, у момент осяяння та захоплення ідеєю творити та надихати. Її образ світиться красою духовного світу, в якому перебуває її уява! Звідти вона черпає силу оживляти все навколо і сама стає цим життям. Все тріпоче, прокидається, оживає навколо – у русі Весни реальність набуває нового сенсу.
Вона і сама, як уособлення нових сил природи, є імпульсом до чогось нового, тією творчою силою, що передає посил із духовного світу.
Автор створив роботу на весні 2005 року. За покликом серця передав відчуття дихання Весни. Стан очікування Весни, передчуття чогось невловимо прекрасного, нового та життєдайного, як весняний вітер. У роботі виражено розкриття потенціалу через духовні пошуки.
Образ створено за мотивами картини художника Миколи Реріха «За морями – землі великі» (1910 року). На картині зображена жінка на березі моря, яка мріє про дальні невідомі казкові країни-світи, де на неї чекають суджені скарби духу, що пробуджують, надихають та оновлюють її суть.
Скульптор переніс ідею осяяння вищою ідеєю та радісного передчуття в образ Весни, що своєю природою виражає оновлення на краще.