Тиціан. 2009

Тиціан Вечелліо – італійський художник, найяскравіший представник венеціанської школи живопису доби Відродження.

Особливості творчості художника Тиціана Вечелліо: віртуозна робота з кольором, що дозволяє зображати як тонкі душевні стани у портретах, так і грандіозні драматичні події у полотнах на міфологічні чи релігійні сюжети. Для багатьох поколінь художників “колорит Тиціана” стане ціллю творчості,  насамперед це психологічна глибина, достовірність, емоційність тиціанівських портретів; використання діагональної композиції для створення динаміки у масштабних сценах.

«Це був високий статний горець із гордою поставою та орлиним профілем». «За натурою Тиціан був мовчазний, як справжній горець»… У  літературі про творчість і життя Тиціана Вечелліо його нерідко звуть «горець», горцем Тиціан був за місцем народження – містом-фортецею П’єві ді Кадоре в північноіталійських Доломітових Альпах, місцевості з суворим кліматом і суворими звичаями.

Тиціан був натурою могутньою і цілісною. Його дух і тіло були єдиними, без будь-якого роздвоєння. Лише наприкінця життя художника, коли Високе Відродження підійде до свого завершення, виявивши трагічні протиріччя поміж світом і людиною,  Тиціан зневіриться у «золотому столітті», про яке скільки писали гуманісти, його пізнє мистецтво набуде тривожного звучання.
Найбільш відомі картини Тиціана: “Дана”, “Венера Урбінська”, “Святий Себастьян”, “Любов небесна і любов земна”.