Парацельс

«Зовнішній вигляд відповідає характеру душі.

Найкращий засіб від усіх хвороб – сильна воля і сильний розум.

Людина стає тим, про що вона мислить».

ПАРАЦЕЛЬС

1493-1541

Швейцарський філософ, природознавець, лікар. 

Головне історичне значення Парацельса полягає у введенні в медицину нових ліків  – як мінерального, так і рослинного походження. Парацельс зблизив хімію і лікарську науку, тому вчення Парацельса і його послідовників називається ятрохімія (від грец. «Ятро» – лікар). Він перший розглянув процеси, що відбуваються в живому організмі, як хімічні обміни та реакції.

Завдяки дослідам Парацельса стало можливим погасити спалах чуми в Штерцінгу в 1534 році. Парацельс пояснив природу і причини виникнення силікозу, яким традиційно страждали гірники. На його книгах вчилися покоління європейських лікарів протягом декількох століть.

Згідно філософії Парацельса людина повинна існувати в гармонії з природою та свідомо об’єднати в собі  дух, душу і тіло. Порушення взаємного рівноваги головних елементів веде до хвороби. Рівновагу можна відновити за допомогою певних хімічних препаратів. Завдання лікаря: з’ясувати відношення поміж основними елементами в тілі хворого і відновити їх рівновагу.

КНИГА: «Велика хірургія» (1536).