Піфагор. 2010

«Хай буде благословенне божественне число, що породило богів та людей».

ПІФАГОР – давньогрецький філософ, математик і містик, засновник піфагореїзму (близько 570 – 490 рр. до н. е.).

«Числа правлять світом», – стверджував Піфагор і започаткував науку про кількість як законопорядок всесвіту. Філософ заснував Піфагорійську школу, яка зіграла важливу роль у науковому житті Стародавньої Греції і внесла величезний внесок у розвиток астрономії і математики.

За Піфагором: мірою всіх речей є число і співвідношення між числами. Вчення Піфагора відстоює безсмертя душі, бачить завдання земного життя як внесення порядку у внутрішній світ людини. Піфагор вперше вжив слово «космос» у сенсі світобудови і виділив його найважливішу сторону: упорядкованість, симетрію тобто –  красу. Порядок прекрасний і корисний, а безлад – потворний і шкідливий.

Піфагорійці займалися астрономією, геометрією, арифметикою (теорією чисел), створили теорію музики. Геометрія піфагорійців в основному обмежувалася планіметрією і завершувалася доказом Теореми Піфагора, також відомі праці Піфагора: «Про виховання», «Про державу», «Про природу», «Золоті вірші».