Мойсей. 2006.

Скульптура присвячена Мойсею – пророку, покликаного на місію створення нової держави з новим народом юдеїв. У християнстві Мойсей уважається одним із найважливіших попередників Христа: як через Мойсея явлений світові Старий Завіт, так через Христа у Нагірній проповіді – Новий Завіт.

Єврейський пророк і законодавець Мойсей був великим мудрецем Єгипту, жерцем Бога Озіріса. Він добре бачив недоліки та протиріччя усередині єврейського племені, де вживалися з одного боку – могутній поклик до свободи, з іншого – тяжіння до рабського благополуччя; самопожертва, непохитність одночасно зі страхом, малодушністю, невірою та зрадою. На пророка Мойсея була покладена надзвичайно складна, але вкрай необхідна місія – він вивів євреїв із Стародавнього Єгипту, згуртував ізраїльські коліна в єдиний народ.

На горі Сінай Мойсей отримав від Господа 10 Заповідей і спустився до одноплемінників зі Скрижалями Заповіту. Але неприборканий народ ще не був готовим прийняти Високе Учення. Сорок років довелося Мойсеєві водити євреїв пустелею, щоб виховати їх, а маленьке плем’я рабів перетворити на державу. Труднощами та поневіряннями форсувалась свідомість народу. Вождю треба було захистити тих, хто здатний сприймати основи моральності, хто міг би стати насінням ізраїльського народу. Звідси така суворість законів, необхідність проводити стільки обрядів, щоб привчити людей до дисципліни та порядку. Це був тимчасовий захід, необхідний у тих умовах для виховання народу.