Лао-Цзи. 2010.

 «Той, хто вміє управляти іншими, – сильний, але той, хто вміє володіти собою – могутній».

«Дао мудрої людини – це діяння без боротьби» .

ЛАО-ЦЗИ – давньокитайський філософ-мислитель, який  жив в VI-V ст. до н. е. Основоположник даосизму – однієї із течій філософської думки Китаю.

У центрі філософії Лао-Цзи лежить поняття «дао» (кит. – «шлях») – початок, єдність буття і небуття. Лао-Цзи заповідав мудрим правителям не вести війни і не жити в розкоші, а прищеплювати своїм народам прагнення жити просто, чисто і природно. Всесвіт є джерелом гармонії, тому все у світі, від рослини до людини, – прекрасне у своєму природному стані.

Лао-Цзи об’єднав  поняття земного і надземного, природного і надприродного. Даоськая мудрість полягає у тому, щоб пізнати єдину основу життя, не затьмарювати пізнання суєтою; зануритися в повноту буття через «самоусунення». Ідея «недіяння» не означає пасивність і бездіяльність. Це проходження «природності», слідування Дао – Вищому Замислові.

Лао-Цзи приписують авторство книги «Дао Де Цзин» ( «Книга про Дао») – збірка афоризмів.