Бердяєв М.О. 2011.”

«Знання – примусові, віра – добровідбна».

 «Чудеса мають бути від віри, а не віра від чудес».

 БЕРДЯЄВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

 Російський релігійний і політичний філософ, представник екзистенціалізму. Роки життя – 1874-1948.

Творчість і свобода – основні напрямки бердяевской філософії. Царство духу визначено наявністю свободи. Існування первинної, несотвореної свободи, над якою не владний Бог, веде до порушення «Божественної Ієрархії буття» і породжує зло. Людині ж дається страшна руйнівна або творча влада. Технічний прогрес веде до вибору – від духовного стану людини буде залежати, чи направить він цю владу на створення нового або на руйнування. У космічну еру необхідна нова духовність. Новий період у житті людства вимагає не лише науково-технічного прогресу, а й морального удосконалення.

Миколу Бердяєва вважають найвидатнішим російським філософом. Хоча долею йому була призначена довга розлука з Батьківщиною (в 1922 році Бердяєв був висланий із Країни Рад і до смерті проживав за кордоном, у Німеччині та Франції), але до останніх днів він вважав себе відповідальним за долю Батьківщини.

ПРАЦІ «Великий інквізитор», «Дух і реальність», «Нове середньовіччя», «Сенс історії».