Скульптура «Давид» Мікеланджело Буонарроті: титан Епохи Відродження.

Статуя Давида створена на початку XVI століття протягом трьох років, але значення титанічної скульптури, її новаторство і майстерність увійшли в історію образотворчих мистецтв як неперевершені. Скульптура «Давид» створено в період з 1501 по 1504 роки і дійшла до наших днів, зберігається у Флоренції.

Титанічну скульптуру висотою п’ять метрів і вагою понад шість тонн витесав із каррарського мармуру знаменитий скульптор Мікеланджело Буонарроті. Роки життя з 1475 по 1564. Робота стала не просто прикрасою міста, а й символом Епохи Високого Відродження.

Давид Нового Часу

«Давид», скульптура Мікеланджело, – еталон чоловічої краси у світовому мистецтві. До теми героїзму біблійного царя неодноразово зверталися скульптори впродовж століть. Згадаймо манірну скульптуру у виконанні Донателло, першу оголену, окрему скульптуру, а також дещо жіночного Давида Верроккьо. Обидві ці статуї інертні, статичні, як ніби голова Голіафа сама впала до ніг переможців.

Пластика Високого Відродження робить помітний стрибок у зображенні звичних героїв. Скульптура «Давид» – це міцний оголений юнак, зображений у підготовці до бою з ворогом. Вся його фігура вкрай напружена: гордо піднята голова, зсунуті брови, стиснуті губи свідчать про рішучість і силу волі. При цьому юнак стоїть спокійно, розслаблено, що підкреслює впевненість у своїх силах. Знаряддя боротьби – праща, легко перекинута через плече, також лежить невимушено, ніби свідчить про швидку перемогу.

«Давид» – скульптура Нового Часу і відрізняється художнім новаторством:

• вперше статуя людини досягає гігантських розмірів;
• новаторство теми – зафіксовано героя у момент підготовки до битви, а не після неї;
• передана вольова напруга через напруження м’язів тіла, наприклад, рука Давида сильно стискає пращу;
• зрозуміла і проста композиція: виразність, чіткість без суперечливих елементів у вирішенні руху;
• особливу увагу приділено передачі внутрішнього стану: на обличчі відображений гнів, погляд спрямований на ворога.

Головний посил скульптури Мікеланджело «Давид» – уособлення безмежної сили і можливостей вільної людини. Вперше у мистецтві Високого Відродження образ переможця Голіафа переростає вузький сюжет і набуває загальнолюдське значення – зображена людина з титанічним характером. Пафос героїчної дії зображений як уславлення мощі людини – здатність подолати будь-які перешкоди.

Історія створення ідеалу краси

Флоренція – особливе місто, що не підкорялося папській владі, а визнавала лише домінанту таланту людини. У період роботи над скульптурою круто змінилося життя республіки, а також і доля самого Мікеланджело. Скульптура «Давид» спочатку була замовленням церкви. Та в цей час тиранія династії Медічі була повалена, а скульптура «Давид» Мікеланджело перетворилася в символ вільної республіки, стала втіленням захисника вітчизни.

Мікеланджело було всього 26 років, коли майстер взявся за створення скульптури з цілісного граніту. Незважаючи на те, що до цих років він встиг стати великим скульптором, Буонарроті робив найскладнішу роботу свого життя. Більше двох років скульптор працював не покладаючи рук, все для того, щоб Флоренція визнала статую. Тільки близько чотирьох місяців пішло на завершальні роботи і полірування мармуру скульптури.

Джорджо Вазарі, відомий критик і сучасник майстра, повідомляє цікавий факт про створення скульптури Мікеланджело «Давид». Виявляється, майстру довелося взятися за обробку вже зіпсованої мармурового каменю. Майбутню скульптуру довелося майстерно вписувати в форму так, щоб уникнути помилок попередника.

«Давид» Мікеланджело створювався безпосередньо скульптором без помічників. Гігантська брила, молоток та будівельні ліси – ось і все, що знадобилося скульптору під час створення шедевра. Ніхто не знав, кого створював майстер, місце творення також огородили високим парканом. Взимку 1504 року скульптура Мікеланджело «Давид» була представлена ​​для оцінки головним флорентійським майстрам. Комісію очолював сам Леонардо да Вінчі. І що ж? Тільки захоплення і схвалення! Шановні майстри дали найвищу оцінку – рішення встановити скульптуру на центральній площі міста. У 1504 році на відкриття монумента зійшлася вся Флоренція і подія перетворилася на справжнє народне торжество. А архітектор Джуліано да Сангалло назвав статую громадським пам’ятником. За записами Вазарі, венеціанці зробили «Давида» символом мужності і справедливості в захисті та управлінні міста.

Антична скульптура Мікеланджело «Давид» три століття прикрашала вхід міської ради. А в 1873 році, бажаючи вберегти статую від негативного впливу дощу і вітру, венеціанці встановили «Давида» в Академію мистецтв.