Йоганн Гьоте. 2013

«Людина бачить у світі те, що вона носить у своєму серці».

«Магія у тому, щоб вірити в себе. Якщо ви зможете досягти віри в себе, ви зможете здійснити все, що завгодно».

Йоганн Вольфганг фон Гьоте – німецький поет, драматург, прозаїк, державний діяч, мислитель і натураліст (1749-1832).

Гете – найбільш значний поет епохи – був одночасно видатним ученим, філософом, натуралістом. Його завжди цікавив швидше дух тієї чи іншої філософської системи, ніж літери відповідних текстів. Гете ніби «злітав» над обмеженнями  філософських учень і систем, осягаючи, а іноді і запозичуючи найбільш цінне, цікаве, плідне.

Гете продовжував лінію німецької натурфілософії, яка протистоїть матеріалістично-механістичному природознавству. Погляди на життя і світогляд людини найяскравіше виражені в поетичних творах Гете. Підсумковою стала знаменита трагедія «Фауст» (1808-1832), яка втілила пошуки людиною сенсу життя. У «Фаусті» дана грандіозна картина Всесвіту в розумінні людиною Нового часу. Перед читачем постає світ земний і потойбічний, люди, тварини, рослини, сатанинські і ангельські істоти, штучні організми, різні країни й епохи, сили добра і зла. Вічна ієрархія руйнується, час рухається в будь-якому напрямку.

Гете досліджував природу світла і кольору, займався мінералами, вивчав культуру Античності, Середньовіччя і Відродження.

Книги: «Страждання юного Вертера», «Лісовий цар», «Вчення про метаморфозу рослин», «Фауст», «До теорії кольору» й ін.