Л.М. Гумільов. 2012

«У великої різномовної Росії свій шлях, який вона вибрала, відстояла і зобов’язана відстоювати у важкій боротьбі!»

Гумільов Лев Миколайович – видатний учений, історик-етнолог, основоположник пасіонарної теорії етногенезу. Поет-перекладач із перської мови (1912-1992).

Лев Миколайович вніс у світову науку теорію пасіонарності, яка пояснює розвиток народів-етносів через розгляд історичних процесів із природничо-наукової точки зору. Сучасне народознавство неможливо уявити без елементів теорії Л. М. Гумільова.

Пасіонарність – це міра потенційних можливостей етносу, ефект надлишку біохімічної енергії живої речовини, що породжує жертовність заради досягнення мети, зворотної до інстинкту самозбереження. Теорія Л. М. Гумільова про глибокий зв’язок характеру, звичаїв і культури народів із ландшафтами наближує його з ідеями євразійців.

Лев Миколайович володів даром точно, ємко, поетично виражати свої думки. Його вірші гармонійні за розміром, римами, підбором слів. Поетичні переклади зі східних мов, зроблені Львом Миколайовичем, відзначаються носіями цих мов як ті, що  прекрасно передають поезію оригіналів.

ПРАЦІ «Історія народу Хунну», «Відкриття Хазарії», «Стародавні тюрки», «Етногенез і біосфера Землі», «Давня Русь і Великі степи», «Від Русі до Росії», «З історії Євразії».