Тангун Вангом

близько 2333 до н.е.

Легендарний засновник держави Кочосон (Стародавній Чосон), яка вважається першим корейським державним утворенням. У корейській міфології є онуком Бога небес.

Згідно з легендою, у Володаря Неба Хваніна був син Хванун, який хотів жити на землі серед долин і гір. Хванін дозволив синові з 3000 послідовників спуститися на гору Пектусан, де той заснував Сінсі, Місто Бога. Хванун встановив закони і моральні норми для людей, навчив їх різним ремеслам, медицині й обробітку землі. Тангун успадкував трон батька, побудував нову столицю Асадал поруч ыз сучасним Пхеньяном і назвав своє царство Чосон.

Тангун – міфічний персонаж ыз рисами тотемного предка і культурного героя неолітичної епохи. Він втілює в собі гармонію духу, людини і тварини.

Міф про Тангуна справив великий вплив на культуру Кореї. Багато поетів і художники втілили образ Тангуна в своїх творах. Живописець VI ст. Сольго ніби-то намалював Тангуна після того, як до нього уві сні зійшов дух родоначальника. Поет XIII в. Чи Гюбо, побачивши картину Сольго, написав поему про Тангун (не збереглася). Чи Синхю (XIII в.) В «Чеван унгі» відтворив у віршах міф про Тангун.