Свамі Вівекананда. 2013.

«І можливо, мені доведеться ще тисячу разів приходити на цю землю і страждати, але я буду приходити до того часу, поки люди не зрозуміють, що вони єдині з Богом».

Свамі Вівекананда

1863-1902

Нарендранатх Датта – індійський мислитель, реформатор, громадський діяч, який виступав за об’єднання Сходу і Заходу.

На початку 1890-х років Свамі Вівекананда із духовною місією пройшов пішки всю Індію. У 1893 році з газет він дізнається про Світовий конгрес релігій у США і вирішує вирушити до далекої країни. Свамі Вівекананда став першим індійським проповідником, який доступно виклав Заходу основи індуського світорозуміння. Виступаючи на конгресі, він не лише справив величезне враження на всіх присутніх викладеними аргументами про єдину основу всіх релігій, а й викликав великий інтерес до Індії та індуїзму.
Витоки філософії Свамі Вівекананди виходять із учення Вед про єдність Брахмана (Абсолюта) та Атмана (індивідуального «Я»). Кожна людина – втілення Боже, всі люди рівні, як частинки Божественного Принципу. Справжня релігія – це безумовна, безкорисна любов до Бога і самовіддане служіння Йому.
Свамі Вівекананда виділяв основні шляхи духовного розвитку – чотири йоги: карма (дії), раджа (визволення), джняна (знання) та бхакті (любов). Всі шляхи лише доповнюють та посилюють один одного. Безкорисливість та віра в себе – це дві великі сили, які приведуть людину до мети на шляху самопізнання. Свамі Вівекананда, згідно з вченням Веданти, стверджував, що неможливо стати істинно вільним, поки не досягнуть звільнення всі. Бажання досягти особистого звільнення – помилкове, просвітлена людина працює насамперед для порятунку інших.
“Люди – це боги у ві сні, проте небагато хто може прокинутися”, – говорив Свамі Вівекананда. Мета життя – прокинутися – виявити свою божественність, навчитися керувати зовнішньою та внутрішньою природою. Свамі Вівекананда вказує різні шляхи досягнення цієї мети: праця, богошанування, контроль психіки, філософія. Реалізувати це завдання можна одним із способом чи всіма одночасно, але головне визначення успіху – досягнення почуття свободи. “У цьому і є вся релігія!” – визначив Свамі Вівекананда. Будучи ченцем, у стані просвітленої свідомості він власним прикладом показав, наскільки важливо жити і працювати для світу відкрито, не йдучи в аскетичне життя. «Найвище застосування життя – це служіння всьому живому», – говорив мудрець. Найбільша цінність існування – праця на благо інших. Реалізувати це завдання можна, взявши на себе відповідальність за свою долю, досягнувши чистоти думок, глибини знань та відкривши серце для кохання.
«Любов до Бога, що розширилася до крайніх меж, – є не що інше, як справжнє безсмертя».

КНИГИ: «Бхакті-йога», «Жнана-йога», «Карма-йога», «Пара-бгакті, або Вища богоповага», «Практична веданта», «Раджа-йога» та інші.