Щастя. 2013.

Особливий стан гармонії та радості життя. Скульптура передає те світло, яке випромінює щаслива людина. Особливий світлоносний стан, який дарує відчуття окриленості та додає наснаги. Вічне питання про пошук щастя, вирішується просто  – через усвідомлення, що це благосне почуття залежить лише від людини, від її уміння дивитись на світ з любов’ю, сприймати людей та все навколо з радістю.

Індійська притча про щастя

Колись Дух-Творець створив Всесвіт і всіх людей. Тоді люди усвідомлювали єдність з усім світом і любили одне одного. З часом кожен замкнувся на собі, відособився і, зрештою, люди сказали:

«Для чого нам проходити важкі випробування? Хоч ми і єдині з нашим Творцем, але ми відокремимося від нього, аби не знати горя». Так і сталося, люди набули іншої форми й не хотіли жити задля Бога.

Творець прийняв це, але так втратились інструменти розвитку людства. Випробування були для того, щоб люди долали їх та розвивалися. Коли люди відокремились, вони самі себе прирекли на страждання, вийти з якого можуть лише після того, як віднайдуть щастя… А для цього Творець прийняв рішення сховати щастя. Була скликана нарада богів.

«Я вирішив сховати від людей щастя, щоб вони оцінили його вирішальну силу розвитку, – сказав Творець, – інакше вони не захочуть жити земним життям та вдосконалюватись. Де нам сховати щастя?»

«На вершині гори», – запропонував хтось.

«Не варто, – відповів Бor, – люди винахідливі і піднімуться на вершину».

«Тоді сховаємо щастя на дні океану», – сказав інший бог.

«Та ні! Люди винайдуть підводні човни і знайдуть таємницю й там!», –  заперечив Творець.

«Я знаю, – вигукнув третій, – сховаємо щастя в космосі, туди людям не дістатися».

«Ні, з часом вони винайдуть космічні кораблі та віднайдуть сховане!».

Аж раптом уперед виступила прекрасна богиня: «Я знаю таке місце. Сховайте таємницю щастя вглибині людського серця. Люди туди заглядають вкрай рідко».

І Творець погодився…