Рабіндранат Тагор. 2011

«Риба у воді мовчить, звір на землі шумить, птиця в небі співає. І лише людина має в собі мовчання моря, шум землі й музику вітру».

Рабіндранат Тагор – індійський письменник, поет, композитор, художник, громадський діяч (1861-1941).

Поезія Тагора сприймалася як духовна література. Творчість Тагора сформувала літературу й музику Бенгалії. Все життя він боровся за соціальну справедливість, за право принижених на власну гідність, бідних – на матеріальне благополуччя, громадян – на самоврядування, неосвічених – на знання, дітей – на вільний розвиток, жінки – на рівне становище. Релігія, яку він сповідував, була релігією людини; зречення, яке він проголошував, було зреченням від низьких пристрастей жадібності й ненависті; свобода, за яку він боровся, була свободою людської особистості від усього, що її притісняє. Він став першим серед неєвропейців, хто був нагороджений  Нобелівською премією із літератури.

Тагор заснував університет Вішва-Бхараті і Інститут реконструкції сільського господарства, передбачив різні концепції сучасної системи освіти. Його особисте життя настільки ж чисте і благородне, як і його вірші. Махатма Ганді назвав його «Великим Стражем, совістю свого народу». Ціле покоління індійських письменників і художників зазнало на собі великого генія  вплив.

ПРАЦІ «Вечірні пісні», «Ранкові пісні», «Релігія людини», «Раджа-мудрець», «Золота тура», «Будинок і мир» та ін.