Микола Реріх. Портрет молодого художника. 2003, шамот

Реріх Микола Костянтинович: «Сенс життя у невпинній творчості та створенні прекрасного».

Микола Реріх своєю багатоплановою творчістю розвивав ідеї космічної та історичної єдності людства. Художник вважав, що у світі домінує великий закон саморозвитку культури через постійне нарощування досвіду та знань попередніми поколіннями. У цьому сенсі світ – єдине культурне поле минулого та сьогодення, проте з активним розвитком техніки та технологій виникає розрив поміж культурою та цивілізацією, поміж минулим та сьогоденням, порушується природний процес зміни поколінь.

Микола Реріх закликає до відродження духовності. Мислитель пропонує шляхи розвитку через захист «вікового коріння дерева культури», духовний розвиток людини, її свідомого прагнення до духовних вершин.

Для М.К.Реріха культура – основа еволюції людства у космосі. У культурі закладено найпотужніші сили розвитку– краса, творчість, знання. До творчості та побудови нового життя Реріх закликав усіх людей світу. Якщо людство стане на шлях краси та творчості, – перед ним відчиняться усі двері Всесвіту.

«Намагайся осмислити Космос – зрозумієш, що відбувається на Землі», – писав М.К. Реріх про призначення життя. Людина, передовсім, повинна активно розвивати себе, щоб розбудити закладені природою, але задавлені цивілізацією, здібності. Зробити це можна лише постійно працюючи над своїм внутрішнім світом, розвиваючи духовність, сердечне сприйняття та свідомість. Еволюція життя у космосі будується через розвиток самоусвідомлення. Художник стверджує: свідомість – це оболонка, що накопичується із найтонших видів енергії навколо «зерна духу».

Свідомість розвивається і зростає завдяки зібраному у кожному житті досвіду. Свідомість, як чарівна скринька, вміщує напрацювання усіх попередніх життів. Цінність кожного життя – величезна, через удосконалення свідомості у земному житті кожна людина має можливість розкрити у собі Божественні можливості, «вирости до прообразу Бога», стати «проявленим Богом». У надземному світі розвинена свідомість людини продовжує своє усвідомлене існування. У тонкому світі, куди людина переходить, проживши земне життя, є всі можливості продовжувати свій розвиток, накопичувати досвід – навчатися, працювати і творити – безперестанку вдосконалюватися, щоб досягти кінцевої мети – розвинути свідомість боголюдини.

«Людина є частиною Космосу, і тому кожна її думка, кожне слово та дія сприяють встановленню чи порушенню рівноваги у Космосі», – стверджував Микола Реріх.