Франциск Ассізький. 2012

«Де є любов і мудрість, там немає ані страху, ні невігластва.

Де є терпіння і примирення, там немає ані гніву, ні збентеження.

Де є бідність із радістю, там немає ані жадібності, ані скупості.

Де є спокій і роздуми, там немає ні сум’яття, ні тривоги».

Франциск Ассізький

(Джованні Бернардоні )

1182-1226

Італійський монах, засновник жебрацького Францисканського ордену.

Францисканці проповідували не зречення від світу, а бідність як наслідування життя Христа; не пересуд багатих, а любов до них і допомогу; не боротьбу зі священиками, а слухняність і повагу; не відлюдництво, а апостольське місіонерство; не катування себе, а прийняття природи, єства; утвердження містичної радості, а не похмурої суворості; не книжкові молитви, а гімни Богу і світові.

Основні чесноти:

Співчуття із Христом,

Радість із  Христом,

Свята Бідність,

Свята Любов.

Головний принцип, що поєднує всі чесноти і найбільш повно виражає сутність францисканства, – наслідування життю Христа.