Екстаз. 2023

Скульптура створена під враженням картини М.К. Реріха “Екстаз” 1933 року. Пустельник-стовпник зображений під час духовного звершення «голого та босого», його воля долає марність матеріального світу, і він стає частиною природи – вершиною гори. Статично спокійний, але водночас внутрішньо напружений, самітник, як стовп світла, злитий із сферою божественного.
У найвищій напрузі блаженства самітник підняв руки в потоці стовпа вогнянної божественної енергії. Глибокий зміст роботи в ефекті мимовільної присутності та участі – залучення до потоку світла глядача. Образ викликає глибинні переживання єдності з потоком Бога, захоплення від стану екстазу, що відкритий кожній людині, якщо вона наважиться на цей крок до Бога в собі.
«Поскільки на Вершині мало місця для всіх, хто туди йде, то треба зрозуміти, що сходження не може відбуватися з важким вантажем, і немає місця на Вершині всьому непотрібному. Дух, що сходить, повинен постійно пам’ятати про відрив від явищ занурення до буднів життя. Схили прямі і треба пам’ятати, що лише підніжжя Вершини широке. Біля підніжжя є місце всьому житейському, але Вершина гостра і мала для всіх життєвих речей. Більш зрозумілі явища життєві з вершини; так треба запам’ятати всім про явище Вершини і похилий схил. При сходженні, при мужності, при твердості, при творчості слід згадати, що вузькою є ​​Вершина, але неосяжний обрій. Чим вище, тим…. потужніше злиття воєдино яскравіше. Так запам’ятаємо настанову для сходження». М.О., ч III, 19.