Ехнатон та Нефертіті. 2024

Автор: Олексій Леонов
Матеріал: Шамот
Місцезнаходження: Приватна колекція


Любов єгипетської цариці Нефертіті та фараона Ехнатона вічна, як саме життя. Великий Час зупиняє свою ходу перед цією історією. Прекрасна жінка, мудрість якої була так схожа на богиню Іштар, родом із Месопотамії із родини царя Ташрута, у 13-річному віці була відправлена до Єгипту у подарунок фараонові Аменхотепу III для зміцнення династичних зв’язків. Після швидкої смерті правителя на юну дівчину також очікувала смерть, оскільки за багатовіковими традиціями Єгипту наложниць фараона ховали разом із померлим.

Юну Нефертіті рятує кохання. Випадкове знайомство із сином фараона Аменхотепом IV (Ехнатоном) стало початком великої історії. Приваблений надзвичайною красою і грацією наложниці свого батька, він одружився з Нефертіті. Краса дівчини наскільки була дивовижною, що всі вважали її донькою самої богині краси.
Згодом Нефертіті стає «головною дружиною» нового імператора Єгипту Аменхотепа IV.
Для непривабливого ззовні та з нестерпним характером, запальним і примхливим, правителя Єгипту щира любов Нефертіті була справжнім даром богів. Незабаром Аменхотеп відмовився від численних дружин і звеличив єдину і неповторну, оголосивши її великою царською дружиною.
Молода 16-річна дружина не суперечила амбіціям чоловіка, а з повним розумінням і довірою підтримувала його. Стала для нього справжньою музою, натхненницею та вірною супутницею. Спільно вони проголосили епоху нової релігії, на зміну багатобожності прийшов культ Атона – єдиного бога Сонця. У новій вірі Нефертіті уособлювала жіночий елемент творіння, а Ехнатон – чоловічий, разом вони були важливими складовими для культу бога Сонця. Фараон проголосив себе сином Атона і велів називати себе Ехнатоном (угодний Богу Атону), чим підкреслював своє божественне походження.
З небувалим розмахом розвивалися мистецтва та стверджувалося все прекрасне. Саме ім’я “Нефертіті” трактувалося як “прийшла чудова жінка”.

Як співправителька царства, разом із чоловіком Нефертіті брала участь у всіх важливих заходах Єгипту, спільне правління небувало зміцнило позиції фараона, він мав величезну владу, його імперія стала, як ніколи, могутньою та сильною.