Анаксагор. 2023

Засновник Афінської філософської школи філософ, математик, астроном жив приблизно протягом 500 – 428 рр. до н. е.

У 450 рр. до н. е. мандрівного філософа запросив великий стратег Перікл до Афін, де Анаксагор започаткував власну школу і викладав філософію. За свої радикальні погляди в  431 до н. е. був звинувачений у єресі та засуджений до страти. Лише протекція Перікла змусили змінили страшний вирок на вигнання філософа із міста. Переїхав у місто Лампсак (нині Туреччина), де продовжив свою діяльність та викладав у заснованій ним філософській школі. Учні Анаксагора – Перікл, Еврипід, Фукідід – провідні мудреці Греції.

Розум – сила організації хаосу

Анаксагор називав першоосновою світу гомеомерії – «насіння усіх речей» – вічні дрібні, невидимі, якісно різнорідні частинки. Філософ стверджував, що спочатку всі першоелементи були хаотично перемішані й сполучені. Великий Розум (Нус) своєю значною силою привів гомеомерії до порядку та упорядкував світ. Анаксагор описував Нуса як найтоншу, найлегшу, найчистішу з усіх речей енергію, володарем усіх знань і сил.

Одна з досліджуваних ним проблем – пізнання. Акансагор говорив, що пізнати річ неможливо, бо неможливо встановити всі її компоненти, бо вони нескінченні, як і всі першооснови. Причиною того, що людина не може пізнати істину – її слабкі відчуття. Основа розвитку розуму людини – ручна праця.

Про природу космічних явищ

Анаксагор написав працю «Про природу». Як провідний астролог свого часу, одним із перших обґрунтував суть сонячних та місячних затемнень (під час місячних затемнень Місяць потрапляє у тінь Землі). На противагу Східній астрології, у якій небесні світила сприймаються як боги, Анаксагор відстоював думку про небесні тіла, як розпечені кам’яні брили у космосі.

Анаксагор запровадив математичні поняття нескінченно малих і нескінченно великих величин, досліджував квадратуру кола.

Скульптор зафіксував філософа у той момент, коли він звертається до всесвітнього Розуму, з питанням про основу світу. Спрямований вгору погляд, як і вся фігура філософа виражає його устремління до пізнання, до дослідження завдань космічного маштабу, до розв’язання всесвітніх загадок. У скульптурі талановито передано суть справжнього ученого, глибокого мудреця.