Афіна – богиня справедливої війни, стратегії і тактики. 2022. шамот

Афіна – звитяжна богиня справедливої війни

Цариця неба, уособлення Великої богині-матері, космічної справедливості та самої долі. Найбільш шанована богиня мудрості, войовниця, покровителька ремесл та мистецтва в міфології Стародавньої Греції.

Скульптура «Афіна – богиня справедливої війни» виконана в унікальній авторській техніці у кращих традиціях грецької скульптури. Традиційно Афіна вирізнялася незвичайною зовнішністю – міцна, мужня, кремезна жінка з яскраво вираженими рисами волі та сили.

З особливою проникливістю у портреті зображені великі красиві очі Афіни. Стрімкий погляд зосереджений на своїй цілі – пошуку оптимальної стратегії здобуття швидкої та блискучої перемоги із найменшими втратами. Весь образ сповнений звитяжною енергією впевненості та рішучості. Афіну традиційно характеризують епітетом «глаукопис», тобто совоока, оскільки серед її тотемних атрибутів – сова – символ мудрості.

Традиційно скульптурний портрет вінчає коринфський шолом із трьома гребнями: середній прикрашений сфінксом – символом пізнання найбільших таємниць світу, бокові – рельєфні зображення пегасів на знак спритності та винахідливості. Богиня – єдина, хто зміг приборкати крилатого коня Пегаса та власноруч одягти на нього шори.

Портрет Афіни супроводжує крилата богиня перемоги – Ніка, яка зазвичай стоїть на її руці.

Афіна – Паллада (войовниця)

В архаїчний період Афіна виступає страшною воїтелькою. Вона бере участь у боротьбі з титанами та гігантами. На одного із гігантів вона навалила острів Сицилію, з іншого – зняла шкіру і прикривалась нею під час бою.

За переказами, перше зображення Афіни упало з небес як знамення. Його назвали Палладос (з латинської мови «серцебиття»). Це зображення греки використовували як талісман, що гарантував перемогу над ворогами. Палладос упав на територію Трої і став запорукою цілісності міста, але Одіссей підступно викрав талісман і саме тому Троя покорилася грекам. Афіна допомагала грекам у війні з троянцями, саме їй належить ідея створити коня і сховати в нього військо та подарувати його троянцям. Греки Палладій перенесли в Афіни і поліс на довгий період був непереможним.

Афіна Пеонія (цілителька) і Поліухос (Та, хто утримує місто)

Саме Афіну вважають засновницею держави, вона сформулювала закони та створила верховний суд в Афінах. Богиню уявляють як символ порозуміння, від неї походить лікарське мистецтво. Окрім того, що Афіна винайшла способи ведення війн, вона допомагала мешканцям Аттики будувати кораблі, створювати керамічні горщики, винайшла граблі, плуги, ярма для волів та вуздечки для коней. Жінок навчила ткати, прясти та готувати їжу. У цій іпостасі вона виступає як працівниця (Ергона). В столиці Греції їй приурочували свята обробки землі: початок жнив, дарування роси для посівної, дозрівання плодів та ін.

Афіна Парфенос (діва)

Богиня у свідомості греків була втіленням чистоти і цнотливості, що мало особливе значення. До прикладу, в Елевсинських містеріях поєднуються духовно і тілесно дві діви – Афіна і Артеміда і в єдинстві являють собою «гармонію».

Походження

За легендою, Афіна народилась в Лівії – території, яку в античності називали всю Африку. Конкретним місцем народження богині називають озеро Тритон. Звідси її ім’я Тритоніда, тобто народжена Тритоном. Оливкове дерево, що Афіна виборола своєю мудрістю у Посейдона і подарувала жителям Аттики, так і називали – Тритоніс, а винайдену Афіною сопілку – тритонікою.

Більш пізні варіанти міфів відносять появу Афіни до родини верховного бога Зевса та богині мудрості Метіди. Зевс не міг примиритись із передбаченням, що його дитя зможе його перевершити і змістити із трону, а тому проковтнув вагітну Метіду. Афіна стала єдиною богинею, народженою від батька. З’явилася на світ у бойових обладунках і з войовничим кличем від удару Гефеста по голові Зевса.

За іншими переказами, коли народилася Афіна, на острові Родос пішов золотий дощ. Греки також вірять і в інше походження богині – вона була схована у хмарі і з’явилася на світ від удару блискавкою Зевса, сталося це на острові Кріт.