Шрі Шанкарачарья. 2011

«Відкидаючи плоди – результати діяльності, мудрець, відданий лише божому Вченню і вільний від рабства смерті, досягає блаженного стану без зла і скорботи». «Ти перепливеш океан сансари лише на плоту божественного Знання»
Шрі Шанкарачарья – індійський філософ, проповідник і реформатор індуїзму (788-820).
Шанкара поєднав розрізнені течії свого часу і синтезував ведичні системи. Найбільше благо у вченні Шанкари – це принцип повного розвитку в стані просвітлення, досягнення чистої свідомості, просвітлення розуму, відкриття серця, що здатне переповнюватися хвилями вселенської любові.
Адвайта-веданта Шрі Шанкарачарьї проголошує абсолютну тотожність істинного «Я» й Абсолюту. Безособистісний єдиний Абсолют – це єдиноможлива реальність. Весь множинний світ із притаманною суб’єкт-об’єктної подвійністю – результат ілюзії. На вищому рівні існує лише єдиний Абсолют (Дух). Мудрець, що осягнув тотожність Атмана і Брахмана через інтуїтивне знання, звільняється від незнання. Звільнення від ілюзії – мета Адвайти.
ПРАЦІ «Діамант у короні розрізнення», «Пізнання Атмана», «Споглядання Брахмана», «Шість строф про Атмана»