28 січня 2009 року в Міжнародному Центрі-Музеї імені М.К. Реріха відкрилася персональна виставка скульптора Олексія Леонова «На порозі Нового Світу».
Знову МЦР надає свої зали для робіт молодого майстра, за плечами якого кілька персональних виставок, дві з яких пройшли у стінах Музею імені Реріха.
Олексію Леонову – двадцять шість років, але про нього впевнено можна говорити як про майстра, творчість якого невід’ємно пов’язана з Ученням Живої Етики. Деякі зали Музею імені М.К. Реріха прикрашають його скульптури, що відтворюють об’єм картин Миколи Реріха. Молодий скульптор має дивовижний дар переносити образи із площини картини в об’єм, і якщо великий Роден у своїх скульптурах «відсікав від каменю все зайве», то про Олексія Леонова можна сказати, що він лише додає картині глибину. Такими є його «Мадонна Оріфламма», «Матір Світу», «Ведуча» і багато-багато інших робіт.
Найвищу точність портретиста художник демонструє, створюючи портрети Миколи Костянтиновича та Олени Іванівни Реріх. Ці погруддя, здається, випромінюють внутрішнє світло, перед ними відвідувачі виставки зупиняються надовго і ведуть внутрішній діалог із Учителями. Особливо хочеться акцентувати на роботі «Олена. Мрії», що уособлює образ Олени Реріх у дитинстві. Основою образу стала відома фотографія, проте скульптура Олексія Леонова не копіює її – маємо наглядне втілення юного духу, що прагне до висот Істини.
Відоме прислів’я говорить, що істина промовляє вустами немовляти. І ця мудрість видимо втілюється в одному із найкращих скульптурних циклів Олексія Леонова – в образах дітей. Малюк, що здійснює перші кроки по землі, – чи не це образ людської душі, яка щогодини відкриває для себе Всесвіт? І в творчості молодого майстра немовля стає символом духу, що зберігає себе у чистоті, що зберігає уміння сприймати світ не розумом, а серцем, що зберігає відчуття причетності до всього світу… це та якість, яка, на жаль, втрачається з роками. І не дивно, що немовлята сидять на лотосових тронах – символах глибинної, сердечної мудрості. Так майстер використовує іконографічні мотиви буддизму своїх скульптур. Тибетській традиції притаманний образ Будди-немовляти і Олексій Леонов утілює його у своїх роботах, утілює по-своєму, не дотримуючись канону, але переосмислюючи його. Скульптор переносить образи дітей і у роботи на християнські теми. По праву однією із найкращих його скульптур називається “Христос і діти”. Ця композиція не може залишити байдужою людину будь-яких релігійних поглядів… Однак молодий майстер сміливо йде ще далі, створюючи образ Христа-хлопчика, який задумливо дивиться у височінь.
Поєднання буддійської та християнської традицій, за глибокого осмислення кожної із них, – це одна з найяскравіших рис творчості Олексія Леонова. Мабуть, у цьому він більш ніж у своїх роботах на реріхівські теми, виступає справжнім послідовником Учення Живої Етики: не змішуючи дві найбільші духовні традиції людства, він знаходить шляхи їхнього синтезу – на рівні художніх образів. І хоч би якими досконалими є скульптури Олексія Леонова за образами Миколи Реріха – у них молодий майстер залишається лише дивовижним копіїстом; але його власні роботи, які не лише візуалізують ідеї Живої Етики, а й утілені в оригінальних, непередбачуваних образах, – це дає скульптору право називатися не лише послідовником Миколи Реріха, а й у повному сенсі цього слова – Учнем.
Окремо хочеться сказати про оформлення виставки. Скульптор як і автор експозиції знайшов дуже просте і казково вдале рішення: у простінках поміж скульптурами розміщені фотографії інших робіт, які не увійшли до цієї виставки, завдяки чому простір зали ніби заглиблюється. Але ще більш вдале рішення – це постаменти скульптур, виконані з мореного різьбленого дерева, вони створюють ритм експозиції. Завдяки цьому зал сімнадцятого століття з його склепіннями хрестами, здається галереєю стародавнього храму: безліч колон йдуть удалечінь, і на кожній встановлено священний образ.
У статті новин неможливо перерахувати навіть половину тих скульптур, що представлені на виставці. “Рамакрішна” і “Вівекананда”, “Іоанн Хреститель” і “Сергій Радонежзький”, “Крішна” і “Лао-Цзи”, «Богородиця Розчулення» і «Мадонна Літта»… ця галерея найбільш високих, найчистіших образів веде нас по нашому особистому шляхові до розуміння Істини.
Залишається лише зробити крок у гучну тишу музейних залів.
Ви можете переглянути на нашому сайті.