Скульптура: види, жанри, матеріали та техніки виконання

Скульптор подумки створює образ, наділяє його характером і почуттями, а потім «оживляє», перетворюючи твердий камінь в натхненну, сповнену життя й тепла, форму. Пластичне мистецтво – це цілий світ, і кожен його представник знаходить свою нішу (монументалізм, станкові статуетки або декоративна пластика) та свої жанри скульптури (історичний, анімалістичний, портретний). Майстри працюють із різними матеріалами – висікають із каменя та дерева, відливають із бронзи або сталі, ліплять із гіпсу.

Сьогодні ми поговоримо про чотири «основи» світу скульптури – жанри, техніки, матеріали та види скульптур, а також про те, де краще розмістити те чи інше творіння з каменю, дерева та глини.

Види скульптур: кругла

Круглі статуї розміщуються у вільному просторі, тому їх можна розглянути з усіх боків. З різних позицій така фігура сприймається по-різному, що примножує естетичний захват глядача. Існує чотири різновиди «круглої» пластики.

Монументальна

Монументальні пам’ятники відрізняються масштабністю розмірів та ідеї. Така композиція може стати органічним елементом природного середовища, прикрасою міської площі або центром архітектурного ансамблю. Вона може стати частиною цілого архітектурного комплексу або організувати середовище в певній локації. Виготовляють такі фігури з бронзи, сталі, міді та граніту.

Існує декілька видів скульптур монументального типу:

• монументальна статуя – розрахована на сприйняття з великої відстані, тому зазвичай її встановлюють на постаменті та розміщують на міській площі;
• монумент – пам’ятник, присвячений важливій історичній події або видатній особистості;
• стела – вертикальна плита з написом або випуклим малюнком;
• тріумфальна арка – урочистий архітектурний комплекс, присвячений військовій перемозі або іншій важливій історичній події;
• обеліск – чотиригранний стовп із пірамідальним загостренням на кінці;
• ростральна колона – окрема колона, прикрашена випуклими носовими фрагментами кораблів.

Монументально-декоративна

Використовується в оформленні садових і паркових ансамблів, а також для декору природного ландшафту, інтер’єрів будівель і фасадів будинків. Залежно від місця розміщення бувають такі види скульптури (масштабні):

• атланти – чоловічі статуї, які «підтримують» балкони та карнизи;
• каріатиди – жіночі фігури, якими прикрашають балки споруд (тільки торкаються поверхні або виступають із неї);
• консоль – художній об’єкт на виступі будівлі, вертикальному уступі, лоджії;
• парус – випукле зображення на зводі;
• фронтон – ансамбль на трикутному фасаді, колонаді, портику з карнизом-основою та двома скатами по сторонах;
• портал – декоративна арка на вході в будівлю;
• акротерій – статуя, розташована над кутами фронтону будівлі;
• пілястр – випукла «плоска» колона з капітеллю та базою;
• протома – об’ємне зображення передньої частини коня, бика або людини, розміщене на будівлі;
• біга – колісниця, розміщена на арці або будівлі.

Існують також малі об’єкти:

• розетка – орнаментальне зображення квітки або букета з листя (його різновидом є плафон – невеликий круглий декоративний орнамент на стелі);
• маскарон – маска або голова, розміщена на консолі, елементі віконного або дверного отвору (її аналогом є герма – портретне зображення голови персонажа, яке зазвичай розміщують у садовій зоні);
• фриз – груповий ансамбль, який займає обмежену «смугу» на елементі архітектурної споруди;
• капітель – прикраса верхньої частини колони;
• десюдепорт – декоративна група, розміщена над дверима (виконана в одному стилі з полотном).

Станкова

Відрізняється метафоричним значенням, символізмом і глибоким психологізмом. Розмір таких статуй наближений до натуральних габаритів об’єкта-зразка, тому вони  розраховані на сприйняття з малої відстані. Станковими фігурами найчастіше прикрашають домашній інтер’єр або територію парків і садів. Існує низка різновидів такої композиції:

• бюст – поплічне, погрудне або поясне зображення;
• група – декілька персонажів, пов’язаних загальним сюжетом;
• статуя – фігура має натуральний розмір;
• малі форми – статуетки, сувеніри та колекційні іграшки для декору інтер’єру.

Види скульптури: рельєфна

Рельєфна форма виступає з плоского фону, частково занурюючись в основу. Вона розрахована на фронтальне сприйняття і може бути як самостійним елементом, так і частиною комплексного ансамблю. У рельєфах зображують складні сюжети, деталізовані пейзажі та персонажів, тому, створюючи такий архітектурний комплекс, майстер має більше можливостей для творчого вираження. Існує кілька типів рельєфів.

• Барельєф – опуклий ансамбль, який більше ніж наполовину виступає з основи. Барельєфами прикрашають стіни, стели, меморіальні дошки та пам’ятники.
• Художній рельєф (частково належить до сфери художнього мистецтва, адже при його створенні використовуються художні методики). В такому рельєфі фігури ледь виступають над площиною, фон позначений штрихами. Також на площині часто присутня перспектива.
• Горельєф – фігура більш ніж наполовину виступає з основи. У деяких випадках статуя має круглі обриси та ледь стикається з площиною.
• Контррельєфи – зображення не виступає над фоном, а є увігнутим.
• Койланагліф – заглиблений рельєф з опуклим моделюванням.

Жанри скульптури

У пластичному мистецтві виділяють низку жанрів: анімалістика та фігуратив – портретний, сюжетний, релігійний, ню, символічний, побутової, історичний, міфологічний. Межі між ними дуже умовні, тому найчастіше конкретний образ можна зарахувати одразу до декількох жанрових типів.

Портрет

Створюючи портрет, автор прагне виразити особистісні характеристики та психологічні особливості персонажа, а також його внутрішній світ. Він показує глядачеві що саме «робить» персонаж, і які почуття він відчуває. Статуя може перебувати в статичному положенні або в динаміці. Майстер може створити пам’ятник, присвячений громадському діячеві, збірний образ людей певної категорії (професії, характеру або особистісного типу), а також портрет-символ. Яскравими прикладами символізму є грецькі фігури «Немезида» (богиня справедливої ​​розплати), та «Сатурн» (Кронос – бог часу), який символізує невідворотність ходу часу.

Сюжетна багатофігурна композиція

Кожен персонаж такого ансамблю виконує певну роль, і всі вони взаємодіють між собою. Наприклад, на Пергамському барельєфі зображена битва грецьких богів з гігантами – їх старшими братами і сестрами, дітьми богині землі Геї і бога часу Кроноса. Ще один відомий приклад – «Лаокоон і сини». Батько і сини борються зі зміями, насланими на них Зевсом. На їхніх обличчях відображені відчай і страждання, викликані усвідомленням невідворотності смерті.

Міфологічна

Найчастіше казкові образи мають символічне значення. Вони втілюють певні архетипи, ідеї або народні уявлення про сили природи. Міфологічні персонажі сьогодні дуже популярні, адже в зв’язку зі зростанням популярності фентезі цей жанровий тип отримав переосмислення.

Історична

Втілюючи історичний образ, автор прагне наділити його особистісними рисами, властивими прототипу. Нерідко образи політичних і громадських діячів мають символічний сенс та уособлюють ідеї, які ці люди втілювали в життя. Наприклад, на думку деяких істориків, скульптурні зображення королеви Франції Анни, дочки Ярослава Мудрого, символізують якісний стрибок в культурному розвитку Франції в середні віки, причиною якого стала діяльність жінки.

Часто такі ансамблі не мають символічного значення, а просто відображають історичні події, наприклад, монументальна композиція «Кий, Щек, Хорив і Лебідь» (історично-міфологічний образ) присвячена історії заснування Києва.

Релігійна

Релігійна скульптура зазвичай відображає ідеї, властиві певному догмату. Її внутрішня наповненість залежить від обраного автором сюжету та від принципів конкретної релігії. Так, наприклад, християнські образи найчастіше висловлюють смиренність і світлу відстороненість, буддійські – умиротворення, конфуціанські – строгість і рішучість.

Побутова

Головний сюжет побутових робіт – люди в повсякденній обстановці. Такі статуї привертають увагу своєю природністю, тому часто використовуються при створенні архітектурно-смислових міських ансамблів. Наприклад, пластичні фігури матросів розміщують в портах і на доках, біля входу на ринки дуже природно виглядають образи продавчинь, а поруч із навчальними закладами – вчительок. Такий пам’ятник можна встановити в будь-який міський локації, і навіть у несподіваних місцях, наприклад, на даху старовинної будівлі або на лавочці в парку.

Анімалістичні жанри скульптури – це окрема жанрова група пластичного мистецтва. Створюючи зображення тварини, автор часто прагне виразити риси характеру, властивих персонажу символічно (вовки – сміливість, олені – благородство, лисиці – хитрість).

Матеріали і техніки

Автори створюють свої роботи з різних матеріалів, обираючи техніку обробки залежно від матеріалу.

• Камінь. Різні породи каменю мають різну пластичність, структуру та текстуру. Наприклад, мармур чудово передає плавність ліній і тонкі деталі. На жаль, він вбирає воду і з часом змінює колір. Граніт набагато твердіший, міцніший і щільніший – він не руйнується через вплив вологи. Структура цього мінералу дозволяє створювати правильні геометричні форми та прямі лінії. Працюючи з каменем, автор застосовує методику під назвою різьблення.
• Метал. Бронза дозволяє яскраво продемонструвати динаміку образу, а сталь – його монументальність. Металеві фігури часто розміщують у відкритому просторі. Через вплив вологи бронза швидко покривається красивою патиною. Щоб створити бронзову або сталеву статую, майстер спочатку робить основу, а потім заливає в неї метал. Статую може бути відлито повністю або зібрано по частинах.
• Дерево. Дерев’яні роботи розміщують тільки в закритих приміщеннях, адже вони швидко руйнуються, перебуваючи на відкритому повітрі. Деревина різних порід характеризується різними відтінками і структурою, що дозволяє майстру створювати композиції, що відрізняються яскравою індивідуальністю. Техніки обробки деревини – це різьблення і висікання.
• Глина (фаянс, фарфор, теракота, майоліка) і гіпс. Ці матеріали відзначаються високою пластичністю і дозволяють відобразити будь-який вигин. Працюючи з глиною або гіпсом, майстер найчастіше застосовує техніки ліплення та відливання.

Види скульптури розрізняють за багатьма критеріями – розміщенням в просторі, кольором, стилем. Водночас головний критерій якості в будь-якому жанрі та матеріалі – це художня виразність роботи, яка проявляється в параметрах структурної основи – силуеті, фактурі, пластичності, побудові форм і обсягів.

Якщо ви хочете прикрасити приміщення, територію парку, саду або майданчик поруч з архітектурним комплексом красивим скульптурним зображенням, яке має високу художню цінність, звертайтеся до майстрів «Art Sculptor» за скульптурою на замовлення. Вони підкажуть, як наповнити простір новим змістом за допомогою того чи іншого образу.