Скульптура в архітектурі: як вона доповнює та трансформує простір

Автор:
Матеріал:
Місцезнаходження:

 

Взаємовпливи скульптури в архітектурі складні і увиразнюють сприйняття архітектурно-пластичної композиції. Ці зв’язки можуть бути прямими, якщо скульптура впливає на форму будівлі, чи непрямими, – у випадку, коли скульптурний елемент перебуває всередині об’ємно-пластичної форми пам’ятника. Крім того, часто існує ширший зв’язок поміж сучасною скульптурою в архітектурі, наприклад, поміж пам’ятниками та площами, вулицями та парками.

Скульптура в архітектурі: доповнення та увиразнення простору у різних контекстах.

Скульптура в архітектурі: як вона доповнює та трансформує простір - the vatican 322053 1280

Скульптура – це мистецтво створення образів у рамках тривимірного простору. Скульптура у поєднанні з архітектурою доповнює простір у різних способах:

  • створення фокусних точок: сучасна скульптура в архітектурі привертає увагу та часто стає центральною в архітектурному просторі, привертаючи погляди та орієнтуючи глядачів;
  • емоційний вплив: створення емоційної атмосфери в архітектурному просторі. Скульптура може викликати почуття здивування, захоплення, розчулення або інші емоції, що доповнюють чи контрастують  з навколишніми елементами архітектури;
  • зміна форми простору: додавати нові лінії та форми або перерозподіляти наявні, давати нові розміри та пропорції архітектурним елементам або створювати просторові переходи;
  • використання світла та тіні: створення ефектів, що змінюють характер простору. Наприклад, сучасна скульптура в архітектурі створює гру світла та тіні на стінах чи на підлозі.

Архітектура-скульптура: нові риси у сучасному мистецтві

Сучасна зарубіжна архітектура зазнала сильного впливу інших видів мистецтва, особливо живопису та скульптури. Які нові риси з’явилися в архітектурі та скульптурі?

Архітектори прагнуть використовувати символи та пластичні композиції, які вони знаходять у скульптурі, переносячи її прийоми у свої архітектурні твори. Це явище відоме у світовому мистецтві як “архітектура-скульптура”.

На початку ХХ століття такі архітектори як Антоніо Гауді, Матіас Герітц, Жак Куель, Йорн Утзон, Ееро Саарінен запропонували нову інтерпретацію простору у своїх спорудах. Лучано Балдессарі та Ле Корбюзьє розвинули цю концепцію у 1955 році, створивши будівлю “Культура порядку”, яка викликала революцію у можливостях архітектурних рішень. Корбюзьє наділяв свої найкращі будівлі пластичним збагаченням архітектурної форми, такий своєрідний вид скульптури в архітектурі. До прикладу, “Променистий дім” у Марселі, що містить потужні бетонні колони з виразними формами та поверхнями. Поверхня бетону зберігає сліди дощок опалубків та своєю мальовничістю пов’язана зі способом виробництва.

Споруди Антоніо Гауді, навпаки, більш занурені в декоративну естетику. Аполлінер (1913) визнав, що виступав проти класичних уявлень про функціональність архітектури, натомість прагнув виразити через одну лише форму, що ще більше зміцнило ці ідеї в рамках модернізму.

Замовити бронзову скульптуру в Україні можна, звернувшись до майстрів із досвідом і значними доробками, разом зі скульпторами можна вирішити, як краще “вписати” скульптуру в наявну архітектуру і який матеріал скульптури буде вигідно виглядати в інтер’єрі будинку.

Скульптура в архітектурі: класичні рішення

У Стародавній Греції була розроблена система взаємовпливів скульптури в архітектурі. Дизайн грецьких храмів ґрунтувався на тектонічних законах, що дозволяло скульптурі займати своє місце в архітектурі без порушення структурної цілісності. Пластичні мистецтва, які були освоєні в Стародавній Греції, включали тісний взаємозв’язок поміж людським тілом і архітектурою. Грецька колона поєднувала скульптуру та раціональну конструктивність для створення нових візуальних якостей. Таким чином, архітектура була посилена додатковими елементами пластики.

Греки експериментували, поєднуючи певні архітектурні елементи та скульптури, внаслідок чого з’явилися відомі каріатиди та атланти. Ця техніка використовувалася для надання особливих візуальних та звукових елементів будинкам, але вона так і не стала популярною практикою.

В Епоху Відродження Мікеланджело для “Давида” вибрав досить гідне місце – встановив на тлі Палаццо Веккйо. Дане розташування вигідно підкреслює:

  • контраст поміж легкістю та прозорістю скульптури та кам’яною брилою архітектури Палаццо;
  • масивність будівлі ставала виразнішою, завдяки хитромудрій скульптурі.

Завдяки такому зіставленню мармурова фігура виглядає більш легкою у порівнянні з великими, грубо обтесаними блоками кам’яної кладки будівлі.

Монументальна скульптура на замовлення вимагає комплексного підходу та повинна володіти такими характеристиками:

  • узагальнена форма,
  •  легко впізнається на відстані,
  • сильно виражена пластика,
  • виразний силует.

Подібність поміж скульптурою та архітектурою проявляється в обсязі та спільності їх матеріалів. Однак сучасна скульптура в архітектурі має певну пластичність,що вторинна у відношенні до загальної структури. Щоб композиція легко сприймалася і була зрозумілою, скульптурні елементи повинні бути розмежовані та точно передавати внутрішню логіку формоутворення.