Шрі Рамакрішна Парамахамса. 2014

«Я практикував усі форми релігії: індуїзм, християнство, іслам і різноманітні форми індуїстських сект. Я зрозумів, що всі вони ведуть до Бога, але різними шляхами. Субстанція єдина під різними іменами, і кожен шукає одне і теж».

Шрі Рамакрішна Парамахамса

1836-1886

Гедадхар Чаттерджі –  індійський реформатор індуїзму, містик, проповідник і громадський діяч.

Шрі Рамакрішна став першим святим, який, старанно практикуючи різні учення та релігії, у короткий термін досягав єдиного результату – просвітлення, тобто злиття із Богом. Так він продемонстрував, що всі релігії подібні до різних шляхів, але ведуть до єдиної вершини – Бога. Шрі Рамакрішна проповідував духовну єдність усіх релігій, вказав безпосередній шлях єднання людини з Отцем Небесним. Через практику індуїзму, християнства, мусульманства та інших релігій методом свого безпосереднього досвіду довів, що вони є істинними і всі ведуть до Творця. Цей досвід відкриває природу єдності всього Землі, природа живих істот одна: «буття — свідомість — блаженство». Релігійна етика Шрі Рамакрішни – не зречення світу, а виконання своїх обов’язків.

Бог живе у всіх людях як самосущий, кожен у своїй природі чистий і досконалий. Світ, у якому живуть люди, – лише ширма, за якою ховається реальна дійсність. Мета життя – вихід за межі ширми, відкриття істини, а всяке прагнення до добра, кожна добра думка цьому сприяє. Особистий досвід богопізнання є призначення людського життя. Усвідомлення Бога, досягнення безпосереднього зв’язку душі людини з Богом є найвищою радістю у світі. Для усвідомлення Бога необхідно очистити розум, дотримуватись цнотливості, досягти радості. Пізнання Бога Рамакрішна пов’язує з діяльністю на благо людства, служіння людям без уподобань, без нагород. Не говорити про любов до брата, а любити: «Любіть,все інше– додасться!» – заповіт Шрі Рамакрішни.

«Мета людського життя в тому, щоб осягнути Бога. Без Бога життя сповнене немислимих страждань. Ми повинні Його осягнути. Що потрібно – це серце, активне устремління до Бога. Коли для людини життя без Бога стає нестерпним, тільки тоді Бог відкриває себе такій душі».