Олександр Скрябін. 2005.

ОЛЕКСАНДР СКРЯБІН: «Іду сказати людям, що вони сильні та могутні».

Олександр Скрябін прагнув реалізувати як грандіозні музичні, так і космічні моральні завдання. Мрійник та романтик через музику в союзі з іншими мистецтвами звертався до всього людства із закликом про світовий переворот – перемогу людини над силами зла. Часто творчість композитора називають містичною через властиву йому імпульсивність, нестримну енергію, а також тугу за чимось недосяжно прекрасним.

Улюблена стихія Скрябіна – вогонь. Композитор весь свій творчий шлях шукав можливості поєднати звук та світло. Яскравий новатор музичних засобів вираження, головним чином гармонії, Скрябін розвивав ідею світломузики, вперше в симфонічну поему ввів партію світла. Геніальний митець творив для майбутнього, частина творів призначена для особливого, ще не створеного інструменту — світлової клавіатури, де кожна клавіша буде з’єднана з джерелом світла певного забарвлення життя і навіть сузір’їв.

Музика Олександра Скрябіна – унікальна сторінка «срібного віку», частково романтична, частково утопічна. Скрябін не сприймає себе як звичайного музиканта, для нього музика була магією, ноти – заклинаннями, а себе він бачив деміургом, який творить свою реальність, подібно до божества. Композитор задумав створення особливого твору під назвою «Містерія», за допомогою особливої музики мало розпочатися оновлення світу: завершитися теперішній цикл, Світовий Дух мав би об’єднається з Матерією у створенні нового Всесвіту. Реалізувати задум Олександр Миколайович не встиг, але сам факт космічного мислення автора є унікальним явищем сучасного музичного світу.

Музика Скрябіна, з’явившись на тлі складного історичного процесу, вражала світлою духовною осяяністю з полум’ям віри у розум людини та її шляхетність. Творчою вершиною композитора стала «Божественна поема» (1904) та «Поема екстазу» (1907). Ці твори закликають людину до розвитку духу: через сумніви, боротьбу, подолання пристрастей чуттєвого світу досягти усвідомлення «божественної гри». Смілива і новаторська за задумом «Поема екстазу» звучить як гімн всепереможної волі людини.

Грандіозна симфонічна поема «Прометей» покликана змінити світ, змінити людство. Давньогрецький міф про Прометея став прикладом призначення людського життя – перемога людини над злом через утвердження в собі духовного вогню, що освітить темряву. Справжнє життя, за визначенням Скрябіна, – це активна енергія всесвіту, творчий принцип; це – вогонь, світло, життя, боротьба, думка, прогрес, цивілізація, свобода». Своєю творчістю Скрябін відкриває надзвичайні емоційні перспективи, захоплює людську фантазію у висоти духовного просвітлення. Скрябін доступною йому музичною мовою вказує полум’яний шлях до титанічного прагнення свободи духу, до ідеалів добра і світла, до загального об’єднання людей.

ПРАЦІ

Симфонічні твори: “Божественна поема” (3-я симфонія, 1904), “Поема екстазу” для оркестру (1907) “Прометей” (“Поема вогню”, 1909-1910) та ін.

«Щоб стати оптимістом у справжньому значенні цього слова, потрібно відчути відчай і перемогти його».